В 2017-2018 рр. Україна відзначає трагічну дату – 85-річчя Голодомору 1932-1933 років. Понад півстоліття ця жахлива сторінка в історії України замовчувалася і тільки в кінці XX століття з’явилися перші публікації, дослідження, почався запис спогадів очевидців, видання збірок архівних документів, спогадів, увічнення пам’яті жертв Голодомору. 
28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про голодомор 1932-1933 років в Україні», в першій статті якого було визначено, що цей голодомор є геноцидом українського народу. І тепер щороку в останню суботу листопада українці пригадують ті страшні роки, які пережив увесь народ і о 16.00 ставлять на вікнах будинків запалені свічки пам'яті. 
В 2018 році День пам’яті жертв Голодомору припадає на 24 листопада. 
Дуже важко усвідомити, що на найродючиших землях однієї із найпотужніших у світі землеробських цивілізацій в цілком нормальний за урожайністю рік загинуло від голоду, за різними відомостями від 3,5 до 10 млн. людей, майже третина яких – діти. 
Голод 1932-1933 рр. - наслідок розрухи, прорахунків економічної політики, що призвело до дезорганізації сільськогосподарського виробництва, непосильних для селян хлібозаготівель, надмірного хлібного експорту, небажання колгоспників працювати в громадському господарстві, конфіскації властями у селян продовольчих запасів. 
З метою вшанування загиблих від геноциду українського народу, вчиненого сталінським режимом у Гудимівському НВК відбулися відповідні заходи: година пам'яті «Жнива скорботи», конкурс малюнку «Злочин проти нації», виставка «Правда про геноцид», перегляд документальних фільмів про Голодомор 32-33 рр. 
Наш найсвятіший обов'язок сьогодні - зберегти пам'ять про всіх невинно закатованих; пам'ять про тих, хто не дожив, пам'ять про живих і ненароджених. Ніхто не має права про це забути.