• 
•  
• 
• 
• Поради батькам пятикласників
  1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
  2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
  3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
  4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
  5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
  6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
  7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
  8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
  9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність – як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
  10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
  11. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
  12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.
   
   Пам’ятка батькам обдарованих дітей

  • Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду внаслідок своїх розчарувань і невдач. 

  • Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини. 

  • Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими. 

  • Залишайте дитину одну і дозволяйте їйсамій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість. 

  • Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. 

  • Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні. 

  • Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі незрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс. 

  • Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей. 

  • Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного. 

  • Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення. 

• Ваша дитина підліток? ПОРАДИ БАТЬКАМ

Ваша дитина підліток?

Нелегке це завдання - бути батьком підлітка! Перехідний вік, коли жити чужим розумом вже не хочеться, а своїм ще не виходить, - це час випробувань як для дитини, яка дорослішає, так і для його батьків. Випробування на міцність родинних почуттів і сімейних відносин . Це також час формування характеру підлітка, коли відбувається заміщення одних авторитетів іншими, коли прищеплюються і закріплюються моральні установки, ставлення до самого себе і оточуючих. Як уберегти підростаючу дитину від небезпечних захоплень і розвинути у неї позитивні якості характеру ? Як впоратися з підвищеною емоційністю? Які етапи фізичного і психічного зростання проходить ваша дитина ? Як знаходити з ним спільну мову ? У підлітковому віці відбувається повна перебудова організму: і фізична, і психологічна. З одного боку, «беруть своє» гормони, з іншого - повністю змінюється світосприйняття дитини, яка дорослішає, виникає нагальна необхідність знайти своє «Я» , вивести і позначити його серед « Я» чужих. Очевидно, що це не легко. Ще вчора за підлітка все вирішували батьки , а сьогодні треба сформувати свою думку на ті чи інші життєві події , довести і відстояти свої принципи . Тобто дитинство вже закінчилося, а формування зрілої особистості тільки починається, і доводиться йти по тонкій грані між тим і іншим, не маючи можливості знову стати малюком і не знаходячи в собі сили відразу ж стати дорослим. Як допомогти своїй дитині дорослішати ?

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Психологи сформулювали ряд рекомендацій, які дозволять не тільки зберегти колишні довірливі відносини з підлітком, але і стати йому кращим другом, подолавши недовіру і навіть ворожість.

Зробіть акценти:

- НАКАЗОВИЙ – ДРУЖНІЙ.

Прагнучий до самостійності підліток навряд чи стане беззастережно слідувати вашим вказівкам. Змініть тон з наказного на дружній. Не роздавайте наказів - замість цього спробуйте давати аргументовані поради . Багато батьків допускають одну і ту ж помилку: вони наполягають на своєму , стверджуючи , що у них більше досвіду , а тому їм видніше . Досвіду у батьків , що й казати , багато. Але не варто користуватися ним, як зброєю. У виховному процесі протиставлення сил і позицій , конфронтація і тиск не принесуть нічого хорошого.

- ЗРОЗУМІТИ І ПРИЙНЯТИ

Звичайно, найголовніше у взаєминах з дитиною - це взаєморозуміння . Встановити його легше з хлопцями молодшого підліткового віку . Однак діти середнього і старшого підліткового віку також підуть з вами на контакт, якщо ви проявите ініціативу і наполегливість. Ну а для взаєморозуміння необхідно проводити разом вільний час, багато розмовляти, обговорювати проблеми та успіхи, ділитися почуттями. Ваші син чи дочка не збираються впускати вас у свій внутрішній світ ? Почніть із себе: впустіть їх у свій. Розкажіть про те, що відбувається у вас на роботі, поділіться думкою з приводу своїх друзів, колег, знайомих, запросіть дитину розділити ваші інтереси. Скільки часу в тиждень ви проводите зі своїми дітьми? За даними соціологічних опитувань , більшість батьків в середньому присвячують дітям не більше 1,5 години на тиждень! І як сюди втиснути розмови по душам, читання книг та інші спільні справи ? Звичайно , це не вина , а біда більшості батьків , які змушені проводити на роботі весь день , щоб поповнити бюджет сім'ї . Але діти не повинні бути надані самим собі.

- ГЕТЬ МАСКИ.

Дуже важливо бути щирим у прояві інтересу до внутрішнього світу і до справ підлітка. Діти гостро реагують на фальш. Батьки можуть назавжди втратити довіру підлітка, якщо будуть тільки прикидатися зацікавленими його справами, а на практиці постараються використати його відвертість в своїх цілях (наприклад, щоб якось відреагувати на неприємну ситуацію, щось заборонити і т.д.). Навчіться приймати і навіть любити світ, в якому живе ваш підліток , поставте себе на його місце , і ви зможете домогтися його довіри. Варто сказати, що підлітки часто змінюють і свої інтереси, і свої погляди. Під це доведеться «підлаштовуватися» , культивуючи в собі гнучку позицію і поважаючи будь-які прояви особистості підростаючої людини.

- ВИЗНАТИ ПОМИЛКИ

Якщо ви вже наробили помилок у вихованні підлітка, то не бійтеся їх визнати. Спочатку перед самим собою, а потім і перед дитиною. Авторитет ви від цього не втратите - навпаки, він зросте: адже проговорити свої помилки здатні тільки сильні люди. Поясніть, чому ви робили так, а не інакше , приведіть аргументовані доводи. Розкажіть про те, яка ваша нинішня позиція щодо сина чи дочки. Запитайте, чи згоден він із нею. Чому так або чому ні? Уважно вислухайте відповідь. Не виключено, що і дитина зізнається вам у тому , що не завжди була права ( можна акуратно підвести його до цієї думки), і справа закінчиться взаємним прощенням і примиренням .

- КОМПРОМІС

Іноді взаємні образи не так легко подолати. Але якщо підліток демонстративно не шукає порозуміння з батьками , не варто думати , що він в ньому не потребує. Діти важко переживають самотність під час перехідного віку. Зробіть перший крок. Піти на компроміс дорослій людині набагато легше , ніж дитині .

І нагородою вам буде нагородою взаєморозуміння і злагода в ваших родинах

Пам`ятка батькам першокласників 

Поради батькам першокласників

1. Спочатку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювались на щоденні хвилювання. Вранці будіть дитину спокійним, з усмішкою лагідним словом. 

2. Не підганяйте, розраховувати час, це ваш обов'зок, якщо ви цю проблему вирішили - провини дитини у цьому немає. 

3. Обов'язково привчіть дитину зранку снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунка.

4.Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти. Вона в школі працює, витрачає багато сил і енергії.

5. Привчіть дитину збирати портфель напопередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чого-небуть важливого. Запитайте її, чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлініше ставитись досвоїх обов'язків і стане більш зібраною. 

6. Провожаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів. У дитини попереду важлива праця. 

7. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї безліч запитань, дайте їй можливість розслабитись. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте. 

8. Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід - зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження. 

9. Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, хай заспокоїться, тоді вона сама все розкаже. 

10. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку, говоріть з дитиною спокійно. 

11. Не треба завантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку перебування у школі. Протягом дня знаходьте час для спілкування з дитиною. 

12. Всі розходження, щодо виховання дитини, вирішуйте без неї. 

13. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось її турбує. 

14. З перших днів навчання вимагайте дотримання режиму дня дитиною. Якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко.Прочитайте дитині казку, це її заспокоїть. 

15. Батькам необхідно терпіння. Ентузіазм перших днів швидко проходить, його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддавайтесь спокусі зробити їй маленьке послаблення. Часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, інколи треба похвалити дитину, навіть, коли у неї щось не виходить. 

16. Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності. 

17. Дитина має відчувати, що Ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.

Профілактика втомленості школярів

Як перемогти «синдром третьої чверті»?

Усі Новорічні свята лишилися позаду, а до весняних канікул ще так довго. Адже почався найдовший період у навчальному році, що триватиме майже 2,5 місяця. Саме у цей час у шкільній програмі передбачено найскладніші теми, відбувається "більшість конкурсів і олімпіад. А на додачу ще й - сезон авітамінозу. Словом, якщо почуєте від свого чада: «Я не піду до школи!», - не поспішайте звинувачувати дитину в лінощах. Можливо, це - «синдром третьої чверті».
Учені дійшли висновку, що оптимальним режимом для школярів буде такий: п'ять — шість тижнів навчання, які чергуються з короткими канікулами (п'ять — сім днів). Та, на жаль, цього правила дотримуються не завжди. Саме тому в психології і педагогіці навіть є термін на позначення перевтоми учнів саме під час першої частини другого семестру навчання — «синдром третьої чверті». Такий стан, за свідченням психологів, викликаний не тільки навантаженням у школі, а ще й браком сонячного світла, похмурою погодою й віддаленістю наступних канікул.
Чи спіткає дитину перевтома, залежить не тільки від навчальної програми, а від обстановки в родині. Тому намагайтеся занадто не тиснути на школяра, лякаючи атестатом. Краще створіть атмосферу позитивного мислення, відзначайте навіть незначні успіхи, всіляко заохочуйте до пізнання нового.

СТВОРІТЬ АТМОСФЕРУ ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ, ВИЗНАЧАЙТЕ НАВІТЬ НЕЗНАЧНІ УСПІХИ, ВСІЛЯКО ЗАОХОЧУЙТЕ ШКОЛЯРА ДО ПІЗНАННЯ НОВОГО
СКІЛЬКИ ГОДИН НА УРОКИ?

Школа, гурток, репетитор, а ввечері ще й ціла купа домашніх завдань. Не дивно, що дитина знесилюється, робить помилки, засинає над підручниками або, навпаки, швиденько робить уроки абияк, щоб мати час відпочити. Якщо бачите, що чадо перевтомлюється, можливо, варто на деякий час відмовитися від додаткових занять. Також звертайте увагу на те, скільки часу ваш нащадок приділяє приготуванню уроків. Психологи радять у найбільш завантажені дні дозволити школяреві виконувати не всі уроки. Скажімо, замість восьми завдань зробити шість, але якісно.
Рекомендується починати з письмових домашніх завдань. Однак корисним буде запропонувати дитині першим зробити предмет, що подобається найбільше. Натхненний успіхом школяр й інші завдання виконає швидше й краще. Якщо дитина втомилася від уроків, дайте можливість відпочити: поспілкуйтеся на цікаву тему,- обговоріть минулий день, сплануйте вихідні. Не варто заповнювати перерви між завданнями іграми на комп'ютері або переглядом телевізора, адже тоді втратиться користь: мозок і очі не отримають відпочинку.
Щодо тривалості підготовки домашнього завдання, є навіть спеціальні санітарні норми для школярів різних вікових груп, затверджені у МОНмолодьспорту:
1 клас — домашні завдання не задаються;
2 клас — до 45 хвилин;
3 клас — до 1 години 10 хвилин;
4 клас — до 1,5 години;
5-6 клас — до 2,5 години; 
7- 9 клас — до 3 годин; 
10 - 11 клас — до 4 годин.
При цьому обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб час на їх виконання не перевищував цих норм. Тому, якщо дитина «не вкладається», не варто одразу звинувачувати її в повільності. Можливо, вчитель не дотримується рекомендацій або психіка вашої дитини влаштована так, що їй потрібно більше часу на виконання певних завдань. У будь-якому разі стежте, щоб виконання домашнього завдання не розтягувалося на весь вечір.

Як зрозуміти, що дитина виснажилася?

Іноді батькам важко зрозуміти, з чим пов’язане небажання дитини вчитися. Адже причин може бути кілька: конфлікт у класі або з учителем, перевтома чи звичайні лінощі. В ідеалі батькам разом зі школярем не завадило б звернутися хоча б до шкільного психолога. Хоча визначити першопричину можна й самостійно. " Тут стане в пригоді простий тест, який розробили російські педагоги-психологи Олена Пономарьова і Наталя Сівіна.
За кожне «так» зараховуйте 3 бали, «ні» — 0 балів. Якщо не можете визначитися з відповіддю — додавайте 1 бал. 
Отже, ваш школяр:
- робить «дурні» помилки у зошитах з тих предметів, з яких нещодавно його хвалили вчителі;
- багато часу проводить без діла, занурений у себе або бездумно пересуває предмети, крутить їх у руках;
- не може змусити себе сісти за виконання домашнього завдання чи робить його нашвидкуруч і абияк, хоча раї такого не було;
- більше, ніж зазвичай в'ялий, тонкосльозий і сонливий;
- засинає в незвичний для нього час у другій половині дня жаліється на головні болі;
- грубіянить і ображається більш ніж звичайно;
- почав прогулювати уроки;
- у малюнках переважають коричне чорні тони;
- не одразу реагує, коли до нього вітаються;
- при письмі часто змінюється почерк (нахил букв, натиск ручки);
- під час сидіння на стільці приймає позу: нога під себе, голова на руці;
- швидко «підхоплює» будь-яку інфекцію;
- з'явилися темні кола під очима. 
Полічимо бали:
Від 14 до 42 балів
Ваша дитина втомилася, варто звернутися до компетентного психолога, можливо, навіть до невропатолога, якщо відчуваєте, що самостійно не виправити ситуацію.
Від 7 до 17 балів
Хороші оцінки в школі вводять вас в оману, начебто з дитиною все в порядку. Справді, поки що дитина самостійно долає навантаження. Однак не все так добре. Є небезпека, що в боротьбі за успішність ви втратили контакт зі своїм чадом, який необхідно відновити поки не пізно.
Від 0 до 7 балів
Можете зітхнути з полегшенням, у вашого школяра все добре, він легко переживає найскладніший період у навчальному році.